Snow Education (L2): навчаємо лавинної безпеки та скітуримо Свидовцем 24/03/2026
Весною провели 4-х денний навчальний інтенсив на Свидовці для бувалих райдерів. Багато скітурили, фрірайдили різноманітним рельєфом та перемінними станами снігового покриву, вдосконалювали навички лавинної безпеки.
Сонячні дні, сонячні люди і теплі фотоспогади, якими ділимося з вами:
Level 2 — це вже не про перше знайомство з беккантрі.
Учасники приїжджають сюди з певним досвідом, а завдання кемпу — зробити цей досвід більш системним. Складніший рельєф, довші виходи, більше самостійної роботи та більше уваги до того, що відбувається зі снігом під ногами.
Цього разу маршрути були дуже різними: від коротких виходів на 3–4 кілометри до 10–12 кілометрів із кількома наборами та спусками протягом дня. Ми катали і в лісі, і на відкритих стінках, а в групі одночасно були як лижники, так і сплітбордисти.
Сніг постійно змінюється
Однією з головних тем кемпу став аналіз снігового покриву.
Весняні умови добре показують, наскільки швидко може змінюватися ситуація у горах. Вранці сніг може бути твердим і заледеним, протягом дня — розкисати під сонцем, а після заходу сонця знову перетворюватися на кірку.
При цьому на різних експозиціях ситуація могла бути абсолютно різною: на північних схилах у лісі ще можна було знайти паудер, який випав півтора тижні перед цим заїздом, тоді як на південних уже був мокрий сніг, каша, а подекуди й відкрита трава.
Особливо добре це відчувалося під час одного з довгих виходів, коли група повернулася вже після заходу сонця. За один день ми встигли пройти через кілька абсолютно різних станів снігу.
Тому складання маршруту для нас починалося ще ввечері. Щодня після катання ми перевіряли прогноз погоди, обговорювали умови та планували наступний день. А вже в горах порівнювали прогноз із тим, що бачимо насправді, і відповідно коригували свої рішення.
Лавинні тренування на Level 2 теж стають складнішими
Ми відпрацьовували роботу з біпером, зондування, правильну техніку відкопування та організацію групи під час рятувальних робіт. Якщо на першому рівні головне — зрозуміти принципи та навчитися користуватися спорядженням, то тут з'являються складніші сценарії, де важливі вже швидкість, послідовність дій і взаємодія всієї команди.
Так само перед кожним спуском ми розбирали схил: де можуть бути небезпечні ділянки, хто їде першим, де знаходяться точки збору, яку дистанцію тримати між райдерами та де безпечно зупинятися. Так поступово катання перестає бути просто вибором красивої лінії, бо кожен спуск стає серією маленьких рішень.
І трохи чаю, багато чаю
Не все навчання відбувається за планом.
У перший день одна з учасниць вирішила взяти із собою в гори цілий чайний набір. Виглядало це чудово, особливо під час чаювання просто посеред снігу після спуску. Трохи менш чудово почувався її важкий рюкзак. Наступного дня ми замінили його на легший і перепакували речі більш доцільно.
До речі, чай у горах у нас постійна традиція. Зазвичай - це термос повний пуеру.
фото: Ilya Pyatnichniy